Химерна історія.

Одинадцятого жовтня 1931 року товариш Сталін, серед кола своїх найближчих соратників, попросив прочитати віршований твір Максима Горького "Девушка и Смерть". По закінченню декламації, він сказав відому фразу: "Эта штука сильнее, чем "Фауст" Гете. Любовь побеждает Смерть", і завірив свої слова автографом. Цей факт не вкладається у загальноприйняту картину радянської історії, і вимагає свого пояснення.

Пояснити його нелегко, бо одною цією рецензією Сталін посіяв сумніви у самих підвалинах тої системи світогляду, яка була так ретельно обгрунтована Леніном, і яка так брутально нав'язувалась населенню самим Сталіном та його партією. Це видається особливо загадковим, якщо взяти до уваги атмосферу того часу - стояв самісінький розпал антирелігійної пропаганди, повсюди вже стояли собори без хрестів. Чи повинні тепер були комуністи перечитувати Біблію, аби нагадати собі, звідки взялися персонажі так неочікувано оціненої казки Горького, яку було написано іще в 1892 році?

Якщо товариш Сталін справді хотів розвіяти застарілі уявлення задля торжества наукового світогляду - він не повинен був так сказати. Але він так сказав. А оскільки співзасновник соцтабору не любив кидати на вітер слова, а тим більше - автографи, цікаво поглянути уважніше, чи не криються за цим якісь глибші речі.

( Читати далі )