lychakivsky: (Default)
Публікувати розшифровку цієї пісні я не планував, але мене про це попросили знайомі дівчата, котрим хотілося щоб було більш зрозумілим, навіщо в закінченні Махлюйланд Рейду повторюється рефрен з цієї композиції, і яке відношення саме ця композиція має до боротьби з сатаною та виправлення сатаністичної софістики (що було зроблено мною в Махлюйланд Рейді, задля виправлення сатаністичних перекручень з кінофільма Mulholland Drive). Ці самі дівчата підказали мені для цієї розшифровки і деякі нові деталі - щоправда, це не змінило змісту розшифровки, тому я не вказую їх окремо (інколи особи жіночої статі підказують слушні думки що мають відношення до потойбічних матерій; зокрема, вони мені колись підказали слушну на мій погляд думку щодо того, що сатанізм і педерастія є досить тісно взаємопов'язані, бо по - перше сатаністи дуже бояться смерті і отже швидше оберуть замість смерті педерастію, а по - друге сатаністи дуже хочуть зробити земну кар'єру і з цієї причини швидше оберуть дорогу до земної кар'єри через педерастію).

Композиція It Was Him була аж занадто відома у дев'яностих роках, багато разів реміксувалася, а її музичний рефрен відомий напевне кожному; і тим не менше, було б добре знайти в мережі оригінальний запис і ще раз його прослухати, перш ніж читати далі )
lychakivsky: (Default)
Методи боротьби з обставинами, опубліковані мною декілька місяців тому, виявилися досить цікавими для читачів: той запис навіть потрапив у Топ - 25 українського LJ. Якщо так, опишу ще декілька квантів власного досвіду: можливо, комусь це стане в пригоді. Звичайно, все це краще використовувати з розумом, включаючи також і власну голову.

* * *


Сильний пароль, що легко запам'ятовується.

Читати далі... )


Як зняти з програми простий захист.

Читати далі... )


Надійно витерти інформацію з вінчестера не так то й легко.

Читати далі... )


Версія програми для шифрування, що не має backdoor'ів для спецслужб.

Читати далі... )


Якщо у ноутбуку нишпорять, можна сховати важливий текст в мобілці.

Читати далі... )


Як захистити свій комп'ютер від інформаційних атак.

Читати далі... )


Якщо до вас залицяється надто гарна дівчина, це може бути пастка.

Читати далі... )

* * *
lychakivsky: (Default)
Я люблю пиво Tuborg. Окрім інших, усім відомих його переваг, мені особисто воно нагадує про один мій винахід, котрий було реалізовано й впроваджено в широке виробництво (що може бути приємніше для винахідника - якщо не рахувати хіба ще отримання відповідних royalties?) Пиво Tuborg продається в пляшках, на кришечці яких є спеціальний хвостик з ручкою - кільцем, котрим його можна вигідно відкрити просто руками, без відкривачки. Цю штуку, що дозволяє відкривати пляшки з пивом голіруч, я винайшов, здається, у 2002 чи 2003 році, думаючи над тим, який би винахід зробити просто для грошей (звичайно, дуже почесно винайти космічний корабель або літаючий автомобіль - однак, щоб зробити свій перший мільйон, краще спочатку запатентувати щось простіше, зробити гроші, а потім уже робити різні великі справи). Я навіть не знаю достеменно, чи Tuborg використав мій винахід, чи вони його вигадали паралельно й незалежно від мене - зрештою, для отримання втіхи від пляшки пива це майже неважливо, адже принциповим є те, що винахід використовується, і ніяке інше пиво, крім Tuborg, його не робить, тобто це запатентована фішка (однак, незайве було б перевірити, звідки Tuborg дізнався про цю ідею - наскільки знаю, мою свідомість було проскановано у 2005 році спеціальною мікросхемою, без мого відома й дозволу вживленою в зубну пломбу, і цим витягли з голови всі ідеї, котрі я тримав у секреті).

Звичайно, це досить обидно - замість перераховувати свої мільярди, отримати мікросхему в зуб, сканування свідомості, блоковані психотронікою мозки, і все через те, що намагався щось зробити для України. На жаль, т.зв. "вище керівництво" нашої країни надто часто буває агентурою іноземних спецслужб, і я, напевне, надто довіряв тоді Ющенку. Звичайно, багато винаходів мною ще не розсекречено, і взагалі, їх усі треба все одно щосили захищати й патентувати. Але мова не зовсім про це. Просто, по крайній мірі, коли в медіа говорять про якогось надто розумного хлопця, що завдяки власному розумові зробив шалені мільйони, і от зараз він веде людство до нових технологічних звершень - мені хочеться сплюнути (до речі - гучно презентовану нещодавно Ілоном Маском дозаправку марсіанського корабля в ті самі баки, що використовуються при виході на орбіту, винайшов також я, і я дуже хотів би знати: чи це його паралельна розробка, а чи він взяв мою ідею і навіть не подякував?) Всі ці розумні хлопчики, що створюють високотехнологічні компанії - це все велика брехня і огидна показуха. Якщо ви захочете йти чесно цією дорогою, робити винаходи, патентувати їх - для початку, існує тисяча різних методів забрати у вас винахід на етапі подання патентної заявки (я знаю ці методи дуже добре, бо сам подавав патентну заявку, і вивчив всі ці юридичні хитрощі). Якщо відібрати не вийде - у вас можуть просто не купити навіть дуже цінну патентну заявку, просто тому, що ви будете для когось політично невигідним, а політично невигідними будуть всі, хто намагатиметься зберігати особисту незалежність, а не танцювати під дудку якихось великих світових сил (наприклад, якщо ви християнин і український патріот, то ви невигідні просто зразу). Крім того, якщо у вас занадто хороші винаходи, вам можуть сказати що справа уже політична і вирішується на рівні спецслужб, бо це, бачите, заторкує питання глобального лідерства.

Тому, коли я чую про розумних хлопчиків, які щось там придумали і добрий дядя тут же дав їм мільйон та розкрутив по телебаченню - я саркастично скривлююсь. А щоб було легше дивитися на всю цю брехливу іудську мерзоту, можна піти й купити пива Tuborg. У нього дуже вигідний хвостик з кільцем на кришечці, і тому його можна відкрити просто рукою, а не об металевий край прилавка, як я звик відкривати пляшку пива ще зі студентських років. Ніхто на світі не може сказати, що я не винайшов нічого корисного.
lychakivsky: (Default)
В житті бувають різні складні ситуації, особливо якщо намагаєшся досягнути вершин. Тим більше, якщо ти за Україну - бо за Україну загинути особливо просто, адже проти нас діють надто люті міжнародні сили, що використовують місцеву мразь (наприклад, коли з хуліганських об'єднань зрадлива й злочинна олігархія набирає загони виконавців брудної роботи). Тому, спробую викласти в Мережі деякі результати власного досвіду: які бувають обставини та як з ними можна боротися. Можливо, дещо з цього стане в пригоді й іншим - так само, як одного разу мене врятувало знання, котрого навчився у зовсім випадковій розмові.

Переважно тут описано лише те, що я вигадав сам, а потім сам успішно використав. Якщо ідея якогось способу була не моя - так і пишу.

* * *


Простий тайнопис.

Читати далі... )


Сховок в квартирі.

Читати далі... )


Зайти в замкнене зсередини приміщення та вийти, залишивши його замкненим ізсередини.

Читати далі... )


Подзвонити з телефона - автомата, щоб не впізнали голос.

Читати далі... )


Виявити, піднімає слухавку стаціонарного телефона хто треба, чи притворяється хтось із подібним голосом.

Читати далі... )


Правильний спосіб тримати дівчину за руку.

Читати далі... )


Як відповісти на питання "чи є закурити".

Читати далі... )


Якщо назріває бійка наодинці з групою осіб.

Читати далі... )


Для успіху на переговорах.

Читати далі... )


Обманути приставлену агентуру.

Читати далі... )

* * *
lychakivsky: (Default)
Досить багато років тому, написав оповідання для боротьби з кібертоталітаризмом, у якому використовувалися тонкі маніпуляції з підсвідомістю аудиторії в інтернеті. Оповідання неочікувано стало відоме значно ширше, аніж я думав, потрапило в більшість мережевих бібліотек і навіть на якісь бібліотечні CD під назвою, здається, "Антология русских писателей XX века" (після чого стало смішно - якщо уже мені й рахуватися письменником, то хіба українським, там просто цільова аудиторія була переважно російськомовна, здається такі самі проблеми були і в Гоголя :)) Що ж тут не до сміху, так це загрозливі тенденції уможливлення кібертоталітаризму в сучасному, значно більш інтернетизованому з часів 1999 року, світі. Текст було задумано, як цвях в домовину такої можливості придушення й переламування людей через інтернет, і оскільки розповсюдження мережі робить цю можливість значно більш небезпечною - то нехай цей старий текст лежить ще й у мене в DW. Щонайменше, на нього можна буде посилатися в деяких дискусіях.

Читати далі )
lychakivsky: (Default)
На зорі наївної юності, був закинутий долею в одну рекламну агенцію, де займався вигадуванням рекламних гасел (вони ж слогани), приблизно в стилі "Лента від мух Aeroxon - успіх Вашого бізнесу". Маю враження, що з тих часів у цій галузі нічого не змінилось, бо творіння сучасних кріейторів продовжують тішити дитячою безпосередністю. Оце нещодавно бачив таке гасло:

Лізінг... Вигідно, як не дивись.

Хочеться погодитись із підсвідомістю невідомого автора. Займатися лізінгом вигідно від початку людства, особливо якщо це лізінг безпосередньому начальству. Але наші люди цією стежкою не ходять, бо як не крути, а дивитися гидко.

Вже чую зауваження, і тому уточнюю: а хто ходить, то не наші.
lychakivsky: (Default)
Розшифровування прихованого сенсу древніх сюжетів, що дійшли до нас у вигляді казок, встигло стати банальністю. Після трактування Курочки Ряби яко суворого божества, а Червоної Шапочки - яко секс-терористки, що познущалася над недорікуватим Вовком, незаплямленого місця для філософських прогулянок у цім лісі майже не залишилось.

Та все ж, зовсім небагато треба прочитати між рядків, аби і в казочці про Колобка побачити не дитячу небилицю - але сагу про життя та смерть того, хто замість батьківської колії обрав шлях Сварога (який є Коло-Бог), покинув облаштовану соціальну нішу, зустрів та подолав на цій дорозі спочатку Страх, потім Лють, а потім Пиху, і, не злякавшися й Смерті, дивився їй у вічі та виспівував свою пісеньку.

...І від Діда я утік, і від Баби я утік... і від Зайця я утік, і від Вовка я утік... "Світ ловив мене, та не впіймав".
lychakivsky: (Default)
Іду якось центром Львова, щойно взявши пива. Перед собою бачу великий стенд, на якому замість реклами - може це в них спеціальне міроприємство таке? - читаю цитату із вірша Василя Симоненка, присв'яченого Львову (у 60-х роках за такі вірші, напевне, по голівці не гладили):

Я до тебе прийшов із захопленням сина,
Од степів, де Славута легенди снує,
Щоби серце твоє, одчайдушно левине
Краплю сили хлюпнуло у серце моє.

Сповнююсь гордістю за таке чудове своє місто і відчуттям українського братерства по лінії Схід-Захід.

Увечері гортаю френд-ленту, і бачу в ній цілком протилежну характеристику Західної України від шановного френда Адольфича (цікава також і дискусія в темі).

Тепер сиджу та й думаю: наскільки усе ж залежною від сприйняття конкретної людини є уся оця так звана об'єктивна реальність
lychakivsky: (Default)
Помітив, що Львів досить часто називають містом Лева, а от Київ чомусь ніколи не називають містом Кия. А даремно, треба було б увести таку традицію.

Тим більше, на Майдані Незалежності спорудили вже такий кий, всім киям кий.
lychakivsky: (Default)
Немає на свiтi нiчого рiзноманiтнiшого, анiж байки, що оповiдаються за пивом та цигарками у тамбурi нiчного поїзду Львiв-Київ. Трапляються серед них i такi.

* * *
...Одного разу, наткнувся я в iнтернетi на сайт iз росiйським перекладом лекцiй деякого каббалiста. В передмовi було сказано, що кiлька рокiв тому прийшов, нарештi, призначений час, i Каббала вже може бути розсекречена для вивчення її усiма бажаючими. Зазначалось також, що Каббала - не догма, а наука; вiд природничих наук вона вiдрiзняється, так згрубша, лише методологiєю. Спокуса була нездоланна, i я провiв нiч, штудiюючи тi конспекти. Треба сказати, викладалося усе досить зрозумiло.

На другу нiч, сниться менi кольоровий сон.

Читати далi )