Lychakivsky's journal

В зв'язку з черговою спробою винищити незалежність України, московсько-імперські загарбники знову намагаються нав'язати українцям стару імперську байку, мовляв слово [Україна] походить від слова [окраїна]. Ці побрехеньки виглядають нонсенсом для кожного, хто розуміє українську мову; однак, для кращого спростування цієї фальшивої теорії, було б корисно навести простий спосіб як пояснити ім'я України, що колись прийшов мені на думку і про який я ще досить неточно писав більше семи років тому на одному з політичних форумів у мережі.

Як відомо, в українській мові існує слово [країна]. Крім того, слово [Україна] має також форму [Вкраїна]. Тобто тут є приєднання типового для української мови префікса [у-]/[в-] до слова [країна]. Отже, на мою думку, слово [окраїна] не може мати відношення до слова [Україна], бо воно утворене інакшим префіксом і його значення є зовсім іншим.

Інтуїтивно зрозумілий додаваний смисл для префікса [о-] - [біля], [збоку], [на стороні]. В той же час, інтуїтивно зрозумілий додаваний смисл для префікса [у-]/[в-] - зовсім інший, і навіть протилежний: [всередині], [по центру]. Тому, слово [україна] (навіть написане з малої літери, тобто не як власне ім'я) по значенню протилежне слову [окраїна]. І коли Україну обзивають окраїною, це очевидне, хитро продумане, політично вмотивоване перекручення смислу (через співзвучність - аж навпаки!), уможливлене тільки подібним звучанням префіксів [у-] та [о-] (але не [в-] та [о-], не забуваймо про вимову [Вкраїна] - на чому і базується мій доказ).

Але виникає питання, як могло статися, що префікс [у-]/[в-] приєднався до слова [країна]. І тут можна згадати слово [вирій]. В українській міфології це слово означає рай, місце де перебувають душі предків та прародичі тварин і птахів, острів сьомого неба, першоземлю богів і світу. Це слово має також форму [ирій]. У вирій (або [в ирій]) відлітають птахи коли закінчиться літо, і якраз у цьому контексті [птахи відлітають у вирій] це слово вживається найчастіше. Отже, часте використання сполучень слів [птахи відлітають в ирій] (або, щоб сказати по правилах фонетики, [птахи відлітають ув ирій]) може перетворити слово [ирій] на трошки інше слово, що в цьому випадку краще співпадає з правилами фонетики української мови: замість [в ирій] з'являється [у вирій], і тоді [ирій] міняється на [вирій]. Тут треба сказати, що словосполучення [у вирій] використовується у повсякденній мові, коли говорять що у вирій відлітають птахи; в інших випадках, слово [вирій] у повсякденній мові не зустрічається.

Враховуючи вищенаведені міркування, видається ніби є достатньо вагомі підстави для припущення, що слово [Україна] (або [Вкраїна]) утворилося від слова [країна] приблизно так само, як і слово [вирій] утворилося від слова [ирій]. Тобто від частого вживання слів [в країну], [у країну] в контексті [в країну у якій я живу, в країну у яку я їду, у країну в яку я повертаюсь] цей префікс [у-]/[в-] почав означати саме цю модифікацію значення слова [країна]: Україна це не просто одна з багатьох різних країн, це країна в якій я живу, країна у яку я постійно повертаюсь.

Публікувати розшифровку цієї пісні я не планував, але мене про це попросили знайомі дівчата, котрим хотілося щоб було більш зрозумілим, навіщо в закінченні Махлюйланд Рейду повторюється рефрен з цієї композиції, і яке відношення саме ця композиція має до боротьби з сатаною та виправлення сатаністичної софістики (що було зроблено мною в Махлюйланд Рейді, задля виправлення сатаністичних перекручень з кінофільма Mulholland Drive). Ці самі дівчата підказали мені для цієї розшифровки і деякі нові деталі - щоправда, це не змінило змісту розшифровки, тому я не вказую їх окремо (інколи особи жіночої статі підказують слушні думки що мають відношення до потойбічних матерій; зокрема, вони мені колись підказали слушну на мій погляд думку щодо того, що сатанізм і педерастія є досить тісно взаємопов'язані, бо по - перше сатаністи дуже бояться смерті і отже швидше оберуть замість смерті педерастію, а по - друге сатаністи дуже хочуть зробити земну кар'єру і з цієї причини швидше оберуть дорогу до земної кар'єри через педерастію).

Композиція It Was Him була аж занадто відома у дев'яностих роках, багато разів реміксувалася, а її музичний рефрен відомий напевне кожному; і тим не менше, було б добре знайти в мережі оригінальний запис і ще раз його прослухати, перш ніж ( читати далі )

Розробка клієнт - серверних баз даних довгий час надавала вірний фрілансерський заробіток, і я потратив на цю справу досить багато років. Деякі речі, винайдені мною в даній області, придалися неодноразово, були випробувані в реальних умовах й доказали ефективність. Розкажу про одну з них.

( Читати далі... )

Я люблю пиво Tuborg. Окрім інших, усім відомих його переваг, мені особисто воно нагадує про один мій винахід, котрий було реалізовано й впроваджено в широке виробництво (що може бути приємніше для винахідника - якщо не рахувати хіба ще отримання відповідних royalties?) Пиво Tuborg продається в пляшках, на кришечці яких є спеціальний хвостик з ручкою - кільцем, котрим його можна вигідно відкрити просто руками, без відкривачки. Цю штуку, що дозволяє відкривати пляшки з пивом голіруч, я винайшов, здається, у 2002 чи 2003 році, думаючи над тим, який би винахід зробити просто для грошей (звичайно, дуже почесно винайти космічний корабель або літаючий автомобіль - однак, щоб зробити свій перший мільйон, краще спочатку запатентувати щось простіше, зробити гроші, а потім уже робити різні великі справи). Я навіть не знаю достеменно, чи Tuborg використав мій винахід, чи вони його вигадали паралельно й незалежно від мене - зрештою, для отримання втіхи від пляшки пива це майже неважливо, адже принциповим є те, що винахід використовується, і ніяке інше пиво, крім Tuborg, його не робить, тобто це запатентована фішка (однак, незайве було б перевірити, звідки Tuborg дізнався про цю ідею - наскільки знаю, мою свідомість було проскановано у 2005 році спеціальною мікросхемою, без мого відома й дозволу вживленою в зубну пломбу, і цим витягли з голови всі ідеї, котрі я тримав у секреті).

Звичайно, це досить обидно - замість перераховувати свої мільярди, отримати мікросхему в зуб, сканування свідомості, блоковані психотронікою мозки, і все через те, що намагався щось зробити для України. На жаль, т.зв. "вище керівництво" нашої країни надто часто буває агентурою іноземних спецслужб, і я, напевне, надто довіряв тоді Ющенку. Звичайно, багато винаходів мною ще не розсекречено, і взагалі, їх усі треба все одно щосили захищати й патентувати. Але мова не зовсім про це. Просто, по крайній мірі, коли в медіа говорять про якогось надто розумного хлопця, що завдяки власному розумові зробив шалені мільйони, і от зараз він веде людство до нових технологічних звершень - мені хочеться сплюнути (до речі - гучно презентовану нещодавно Ілоном Маском дозаправку марсіанського корабля в ті самі баки, що використовуються при виході на орбіту, винайшов також я, і я дуже хотів би знати: чи це його паралельна розробка, а чи він взяв мою ідею і навіть не подякував?) Всі ці розумні хлопчики, що створюють високотехнологічні компанії - це все велика брехня і огидна показуха. Якщо ви захочете йти чесно цією дорогою, робити винаходи, патентувати їх - для початку, існує тисяча різних методів забрати у вас винахід на етапі подання патентної заявки (я знаю ці методи дуже добре, бо сам подавав патентну заявку, і вивчив всі ці юридичні хитрощі). Якщо відібрати не вийде - у вас можуть просто не купити навіть дуже цінну патентну заявку, просто тому, що ви будете для когось політично невигідним, а політично невигідними будуть всі, хто намагатиметься зберігати особисту незалежність, а не танцювати під дудку якихось великих світових сил (наприклад, якщо ви християнин і український патріот, то ви невигідні просто зразу). Крім того, якщо у вас занадто хороші винаходи, вам можуть сказати що справа уже політична і вирішується на рівні спецслужб, бо це, бачите, заторкує питання глобального лідерства.

Тому, коли я чую про розумних хлопчиків, які щось там придумали і добрий дядя тут же дав їм мільйон та розкрутив по телебаченню - я саркастично скривлююсь. А щоб було легше дивитися на всю цю брехливу іудську мерзоту, можна піти й купити пива Tuborg. У нього дуже вигідний хвостик з кільцем на кришечці, і тому його можна відкрити просто рукою, а не об металевий край прилавка, як я звик відкривати пляшку пива ще зі студентських років. Ніхто на світі не може сказати, що я не винайшов нічого корисного.

Проект триступеневого космоплану, винадений мною та опублікований раніше, може бути досить широко розвинено. Зокрема, можливо використовувати декілька різних варіантів третього ступеня, причому один з них, марсоліт, уможливлює відвідування людьми поверхні Марса. Крім того, оскільки ідея багаторазових та багатоступеневих дозаправок є ключовою для далеких космічних польотів, корисно опублікувати можливий вигляд універсального стикувального вузла для такої дозаправки, а також всі інші стандартні компоненти, що видаються першочерговими для цієї системи.



( Читати далі )

В житті бувають різні складні ситуації, особливо якщо намагаєшся досягнути вершин. Тим більше, якщо ти за Україну - бо за Україну загинути особливо просто, адже проти нас діють надто люті міжнародні сили, що використовують місцеву мразь (наприклад, коли з хуліганських об'єднань зрадлива й злочинна олігархія набирає загони виконавців брудної роботи). Тому, спробую викласти в Мережі деякі результати власного досвіду: які бувають обставини та як з ними можна боротися. Можливо, дещо з цього стане в пригоді й іншим - так само, як одного разу мене врятувало знання, котрого навчився у зовсім випадковій розмові.

Переважно тут описано лише те, що я вигадав сам, а потім сам успішно використав. Якщо ідея якогось способу була не моя - так і пишу.

* * *

Простий тайнопис.

( Читати далі... )


Сховок в квартирі.

( Читати далі... )


Зайти в замкнене зсередини приміщення та вийти, залишивши його замкненим ізсередини.

( Читати далі... )


Подзвонити з телефона - автомата, щоб не впізнали голос.

( Читати далі... )


Виявити, піднімає слухавку стаціонарного телефона хто треба, чи притворяється хтось із подібним голосом.

( Читати далі... )


Правильний спосіб тримати дівчину за руку.

( Читати далі... )


Як відповісти на питання "чи є закурити".

( Читати далі... )


Якщо назріває бійка наодинці з групою осіб.

( Читати далі... )


Для успіху на переговорах.

( Читати далі... )


Обманути приставлену агентуру.

( Читати далі... )

* * *

Компоновка сучасного танка, по суті, не змінилася від часів Другої Світової війни: на броньованому корпусі, обладнаному гусеницями, встановлюється одна поворотна броньована башта з потужною гарматою. Ще один варіант, з неповоротною баштою, дозволяє встановити навіть потужнішу гармату - це використовується для самохідних артилерийських установок або мисливців за танками. Однак, від часів винайдення такої компоновки, минуло багато часу, і зараз, замість ствольної артилерії, частіше стали використовуватися ракети. Перевагою ракет є, по - перше, менше стартове прискорення, порівняно зі снарядом в стволі - це дозволяє зробити ракету (само)керованою, тобто високоточною, або зенітною, і взагалі якою завгодно (варіанти снаряду для ствольної артилерії значно обмеженіші); по - друге, заряджені в багатоствольну пускову установку, ракети можуть бути вистрілені майже одночасно, тобто з дуже великою скорострільністю, більшою за скорострільність танкової гармати з автоматичним заряджанням, причому така багатоствольна ракетна установка є простішою, дешевшою та надійнішою за автоматичну гармату еквівалентної потужності. Тому, цікаво уявити собі, як міг би виглядати танк, обладнаний багатоствольною ракетною установкою (щось подібне до установки "Град"), в котру заряжались би ракети різного типу - зенітні, протитанкові, високоточні, і взагалі які завгодно.



( Читати далі )

Зазвичай, нові технічні ідеї не зачіпають основ, на котрих стоїть цей світ; але бувають винаходи, що міняють правила гри. Чи може масова особиста зброя анархічної республіки виграти війну у ядерних ракет централізованої імперії?

* * *
Літаючий автомобіль з несучим фюзеляжем має непогані характеристики, але він не забезпечує дуже важливої можливості - вертикального зльоту й посадки. Звичайно, можна сказати, що автодороги є майже скрізь - однак, інколи буває потрібно здійснити посадку, а потім злетіти, в такій місцевості, де ніяких доріг нема. Тому, видається цікавим, використовуючи всі переваги схеми з несучим фюзеляжем, модифікувати її в такий спосіб, щоб забезпечити можливість вертикального зльоту й посадки.



( Читати далі )

Спосіб здійснення вертикального зльоту й посадки, прийнятий у літаках "Харієр", має багато переваг: відносно простий, надійний, дозволяє швидко повертати вектор тяги коли це потрібно (не тільки під час зльоту й посадки, а й для маневрів). Однак, літаки "Харієр" мають і недоліки: в їх рушійній установці, спроектованій з можливістю повертати вектор тяги, реактивний струмінь робить забагато поворотів перед вильотом з сопла, а ступінь двоконтурності турбореактивного двигуна недосить високий - через що ці літаки мають надто велику витрату палива, а отже, малу дальність польоту. Тому, на базі цієї схеми з одним двигуном та кількома соплами з поворотним вектором тяги, хочеться винайти щось більш ефективне.



( Читати далі )

Космічний апарат, котрий використовує ядерний реактор та реактивні електричні двигуни, що розганяють робоче тіло за рахунок електричного поля, коли електроенергія береться від ядерного реактора, є відомою ідеєю. Але робочим тілом такого двигуна, що заправляється в баки космічного апарату, було прийнято приймати зріджені важкі інертні гази, бо саме іони важкого інертного газу підходять для таких електричних (або плазмових) двигунів найкраще. Однак, по ідеї, іонізувати речовину і прискорювати до великої швидкості в електричному полі можна будь - яку, тому виникає ідея що такою речовиною може бути, наприклад, звичайна вода. На перший погляд, це призведе до погіршення характеристик космічного апарату, але тоді виникає ключова можливість поповнення запасів такого робочого тіла на малих космічних тілах, наприклад астероїдах, де вода є масово присутня на поверхні у вигляді звичайного льоду. Тоді космічний корабель з ядерним реактором, великими баками для води та електричними (або плазмовими) реактивними двигунами може бути значно універсальнішим та ефективнішим, бо малі космічні тіла з водяним льодом на поверхні є поширені у Сонячній системі, і перелітаючи від одного до другого та дозаправляючись такою водою (у вигляді льоду), космічний корабель з цією рушійною установкою міг би вільно літати до найвіддаленіших куточків Сонячної системи, повертатися назад до Землі і знову летіти до астероїдів щоб дозаправитись водою (льодом), маневрувати у поясі астероїдів і вільно літати куди загодно в межах Сонячної системи. Додатковою важливою можливістю є те, що вода може бути використана також і для пиття екіпажу, а розкладена електролізом на кисень і водень (зріджені для зберігання) - як паливо для хімічних двигунів і, що важливіше, отриманий кисень може використовуватись для дихання екіпажу. Таким чином, поки не спрацюється ядерне паливо в реакторі, такий космічний корабель отримує автономність по кисню, воді, хімічному паливу (котре може бути використане для маневрування, рухів з великим прискоренням, або наприклад для відвідування малих планет на окремому посадковому модулі), і найголовніше - по робочому тілу маршевих електричних (або плазмових) двигунів.

При тій самій максимальній електричній потужності цих двигунів, швидкість розгону робочого тіла та його питому кількість речовини вигідно зробити регульованою, щоб в одних випадках розганяти меншу кількість робочого тіла до більшої швидкості, економлячи робоче тіло (режим найбільшої досягнутої швидкості при малому прискоренні), або розганяти більшу кількість робочого тіла до меншої швидкості (режим найбільшого прискорення при малій швидкості для тої самої витрати робочого тіла). Важливий момент - найвигіднішою є дозаправка льодом саме з астероїдів, а не з більших небесних тіл, наприклад супутників Юпітера (хоч і це не виключено) - через те, що мала маса астероїдів не вимагає великих витрат робочого тіла для причалювання та відльоту від них. З часом, астероїди з розвіданими запасами льоду, вигідні для такої дозаправки, можуть стати важливими базами для завоювання космічного простору.

Такий космічний корабель, через свою автономність, може мати важливе військове застосування. Курсуючи десь в поясі астероїдів, або в системах планет - гігантів, або ще де завгодно далеко від Землі, він стає невидимим і недосяжним для ураження ракетою з Землі, а сам може, відповідним маневром, направити на траекторію польоту до Землі достатньо важку бомбу (після відділення бомби від космічного корабля він повинен зманеврувати і відхилитися від траекторії польоту до Землі, все це робиться на великих віддалях від Землі, наприклад з поясу астероїдів). Бомба може бути точно направлена (і коректувати свою траекторію), з тим щоб впасти на Землі на відповідну територію і вразити відповідну ціль, причому бомба ця може бути атомною або термоядерною, і бомб таких, направлених космічним кораблем на Землю, може бути досить багато. Крім того, бомба може летіти до Землі із зовсім неочікуваного напряму з великою космічною швидкістю, тобто перехопити таку бомбу засобам ПРО буде значно складніше аніж перехопити міжконтинентальну балістичну ракету. Крім того, бомбу вигідно було б зробити із застосуванням засобів невидимості, щоб вона по можливості залишилася непоміченою до свого входу в атмосферу Землі (за підказкою знайомої по університету, бомбу можна закамуфлювати під звичайний шматок скелі, котрих багато падає з космосу в атмосферу; також за її підказкою, такими кораблями на астероїди можна транспортувати ядерне паливо для реактора, щоб робити склади ядерного палива, для майбутньої дозаправки з астероїдів ще й ядерним паливом, що покращить автономність таких кораблів; крім того, за її ідеєю, коли буде винайдено досить портативний термоядерний реактор, його можна було б використати в таких кораблях замість ядерного реактора, і тоді замість ядерного палива можна було б використовувати ту саму воду, що нею можна дозаправитись на астероїдах, що зробить такі кораблі необмежено автономними - тим більше, що з цієї води можна, наприклад виморожуванням, виділяти трохи важкої води, дейтерій з котрої буде термоядерним паливом, а решта води використовуватиметься як раніше).

( Читати далі )

У 2001 році, після деяких дискусій на сайті Майдан, я написав статтю про збитий над Чорним морем російський авіалайнер. Головна її ідея - українська ракета С - 200 могла бути перенаведена з учбової цілі на авіалайнер неукраїнським (швидше за все, російським) радаром. Це могла бути трагічна випадковість, або навіть і спецоперація з метою дискредитувати Україну та забрати у неї керування протиповітряною обороною. Таке перенаведення зенітних ракет з напівактивною головкою самонаведення є стандартним прийомом радіоелектронної боротьби, що було підтверджено потім одним російським військовим спеціалістом. Оскільки російські претензії до України щодо збитого тоді літака звучать і досі, викладаю цю статтю у свій журнал, щоб було легше на неї посилатися в дискусіях.

( Читати далі )

Запуск крилатого багаторазового орбітального апарата з літака, котрий у цьому випадку виконує роль першого ступеня, є досить відомою ідеєю. Але для такого запуску є важливими максимальні висота і швидкість, при котрих відбувається запуск орбітального апарата, і у цьому випадку видається вигідним використати для літака прямоточні двигуни, котрі можуть працювати при значно більшій швидкості і на значно більшій висоті. Однак, прямоточні двигуни не працюють на малих швидкостях і отже потребують розгінного блоку, і стає цікаво уявити собі, як міг би виглядати літак, що був би носієм орбітального апарата та використовував би прямоточні двигуни і розгінний блок.



( Читати далі )

Дозаправка космічних кораблів на орбіті не є чимось новим, але переважно коли говорять про таку дозаправку то мають на увазі дозаправку орбітальним транспортним кораблем космічної станції, в той час як є ще один, суттєво інакший і значно більш важливий за отримуваними можливостями різновид такої дозаправки. ( Читати далі )

За час існування книговидавництва людство видало багато різних словників, і ще декілька варіантів словників з'явилося з часу появи інтернету. З цієї причини, ідея зробити ще один словник української мови може видатися нецікавою, але я все одно викладу її в мережу. Ідея полягає в тому, щоби зробити в мережі словник української мови, котрий наповнювався би користувачами приблизно так само як вікісловники, але мав додатково наступні можливості: забезпечував би роботу спеціалізованого форуму задля висунення ідеї про необхідність створення нового слова, обговорення різних нових пропозицій яким буде це нове слово та затвердження новоствореного слова і включення його в словник; працював би не тільки з офіційно затвердженими словами, але і з усіма іншими словами котрі знаходяться в живому мовленні; включав би в себе короткі статті з витлумаченням кожного слова через інші слова і всі можливі відмінки кожного слова, та дозволяв би імпортування словникової бази в різних форматах задля використання в системах автоматизованого перекладу або і в системах штучного інтелекту.

( Читати далі )

Коли програмуєш на асемблері, часто буває складно згадати відповідну мнемоніку, а ще частіше - неможливо зрозуміти текст уже написаної програми, навіть якщо цю програму ти сам писав декілька годин тому. Складність виникає з тієї причини, що асемблер традиційно використовує для позначення команд процесора вкрай скорочені кількабуквенні мнемоніки типу mov або add. Але від часів коли виник асемблер випито багато пива, і я маю досить просту ідею, як його можна зробити значно кращим.

Ідея полягає в тому, що інструкції процесора можна позначати не кількабуквеними скороченими мнемоніками, а досить розширеними ідентифікаторами, підібраними згідно з практикою написання ідентифікаторів, що склалася серед програмістів на мовах програмування типу Pascal. Крім того, щоб інструкція процесора, записана на новому асемблері, виглядала подібно до виклику процедури на мові Pascal, параметри інструкції процесора можна записувати в круглих дужках і розділяти комами, а самі команди процесора розділяти крапкою з комою. В результаті, текст програми на новому асемблері почне виглядати значно краще і буде набагато більш самодокументованим. Наприклад, фрагмент програми, що раніше мав вигляд:

mov ax. 3
mov bx. 5
cmp ax, bx

стане виглядати приблизно наступним чином:

MoveToRegister (AX, 3);
MoveToRegister (AX, 5);
CompareRegisters (AX, BX);

Зрозуміло, що в цьому випадку можна буде скористатись і іншими перевагами Pascal - подібної мови програмування, зокрема нові позначення інструкцій процесора можна писати в один рядок, одна за одною через крапку з комою, а Pascal - подібні коментарі можна вставляти всюди де є допустимими пробіли.

( Читати далі )

Багато років тому, коли ще навчався в університеті і декілька років після того, мав звичку складати пісні для наступного їх виконання під гітару. Ці пісні я складав на російській мові, по - перше, бо такий жанр, а по - друге, в середині дев'яностих Росія не винищувала незалежність України і не створювала настільки багато причин для міжнаціональної ворожнечі (якщо не рахувати хіба деяких московських діячів, але я тоді ще просто вважав ворогів України за моральних уродів і не звертав на все це великої уваги).

Відтоді пройшло багато часу і про ті пісні я майже забув, але ось нещодавно знайшов і перечитав ці записи. Мелодії, на жаль, згадати важко, акорди також, але декілька текстів наведу, може комусь це було б цікаво. Тим хто захотів би ловити дані тексти на необережних висловлюваннях, зразу кажу що складені вони були ще в середині дев'яностих і з цієї причини їх не треба сприймати наче останнє сказане мною слово. Приємно, однак, що деякі з цих пісень виражають щось подібне на ідеали моєї юності - і що життя не зуміло змусити мене від них відректися.

( Читати тексти )

Досить багато років тому, коли ще навчався на фізичному факультеті, мав у житті важливу задачу: було необхідно добитися прихильності одної однокурсниці, маленької красуні з трошки задертим носом, сірими очима, світлим волоссям до плечей та дзвінким сміхом, який лунав інколи на весь наш корпус на Драгоманова 52. Вона була з російськомовної сім'ї, і я дуже любив слухати її акцент (в більшості випадків, при мені вона говорила на українській мові).

Маленька красуня вела свою лінію, яка полягала в тому, що всі кого вона удостоїла тінню посмішки повинні були бути біля її ніг без жодної надії на щось більш реальне. Таким чином, її важлива задача протирічила моїй важливій задачі, і це логічне протиріччя треба було якось вирішити.

( Читати далі )

Років десять тому, на дні народження знайомої, в присутності досить нахабного міліціонера розказав компанії задачу: На човні плило по озеру три мєнта. Човен перекинувся. Скільки мєнтів потонуло в результаті цілого інциденту? Компанія потім сміялася (там непроста відповідь), міліціонер сміявся найголосніше, але коли ми з ним і з його товаришем ішли додому, то на вулиці довелося з ним побитися, добре що той міліціонер був не в формі. Але після того як той озброєний слуга впав на землю, товариш його відборонив, так що потім була ще й суперечка бо міліціонер питався хто я такий. Напевне, мєнти не люблять задач про самих себе, особливо ті що без форми.

( Відповідь на задачу і розшифровка символіки )

Одинадцятого жовтня 1931 року товариш Сталін, серед кола своїх найближчих соратників, попросив прочитати віршований твір Максима Горького "Девушка и Смерть". По закінченню декламації, він сказав відому фразу: "Эта штука сильнее, чем "Фауст" Гете. Любовь побеждает Смерть", і завірив свої слова автографом. Цей факт не вкладається у загальноприйняту картину радянської історії, і вимагає свого пояснення.

Пояснити його нелегко, бо одною цією рецензією Сталін посіяв сумніви у самих підвалинах тої системи світогляду, яка була так ретельно обгрунтована Леніном, і яка так брутально нав'язувалась населенню самим Сталіном та його партією. Це видається особливо загадковим, якщо взяти до уваги атмосферу того часу - стояв самісінький розпал антирелігійної пропаганди, повсюди вже стояли собори без хрестів. Чи повинні тепер були комуністи перечитувати Біблію, аби нагадати собі, звідки взялися персонажі так неочікувано оціненої казки Горького, яку було написано іще в 1892 році?

Якщо товариш Сталін справді хотів розвіяти застарілі уявлення задля торжества наукового світогляду - він не повинен був так сказати. Але він так сказав. А оскільки співзасновник соцтабору не любив кидати на вітер слова, а тим більше - автографи, цікаво поглянути уважніше, чи не криються за цим якісь глибші речі.

( Читати далі )

Снився мені Архімед. Він сидів на землі і креслив по ній патичком. Потім повернувся до мене й сказав, якось насмішкувато і не по-дорослому:

- Точка опори - у власному серці: безмежна зневага до челяді лукавого.

- Але ж вони тебе таки вбили! - сказав я, щоб трошки збити із нього оту променисту насмішкуватість.

- Хех. І все він бачив, все він знає... А може, я й не пропав зовсім? А так собі... На підвищення пішов...

- Навіщо ж тоді помирати?

- Бо мертві сорому не ймуть. - продовжував жартувати Архімед. По хвилі мовчання, махнув рукою:

- Ну все, вітання передавай... Бачиш, маю роботу.

Читання на ніч праць Зігмунда Фрейда може мати наслідки. Одного ранку, замучившись трактувати дурниці що мені наснилися, я звернув увагу на пісеньку, котра якраз лунала із радіоприймача - і подумав, що замість власних сновидінь було б цікавіше у той самий спосіб розшифрувати і її.

На другий погляд, ця ідея виглядає не такою ідіотичною, як на перший. Хороша пісня, по суті, виконує ту ж роль, що і хороше сновидіння; і є багато пісень із досить незрозумілим текстом, який, тим не менше, бере за душу. Не знаю, чи виникала ідея такого аналізу у професіоналів, але мені вона здалася цікавою, і я почав практикуватися у цьому мистецтві.
( Читати далі )

На зорі наївної юності, був закинутий долею в одну рекламну агенцію, де займався вигадуванням рекламних гасел (вони ж слогани), приблизно в стилі "Лента від мух Aeroxon - успіх Вашого бізнесу". Маю враження, що з тих часів у цій галузі нічого не змінилось, бо творіння сучасних кріейторів продовжують тішити дитячою безпосередністю. Оце нещодавно бачив таке гасло:

Лізінг... Вигідно, як не дивись.

Хочеться погодитись із підсвідомістю невідомого автора. Займатися лізінгом вигідно від початку людства, особливо якщо це лізінг безпосередньому начальству. Але наші люди цією стежкою не ходять, бо як не крути, а дивитися гидко.

Вже чую зауваження, і тому уточнюю: а хто ходить, то не наші.

Якби всесвітнього тяжіння не було, його б також треба було вигадати.

Іду якось центром Львова, щойно взявши пива. Перед собою бачу великий стенд, на якому замість реклами - може це в них спеціальне міроприємство таке? - читаю цитату із вірша Василя Симоненка, присв'яченого Львову (у 60-х роках за такі вірші, напевне, по голівці не гладили):

Я до тебе прийшов із захопленням сина,
Од степів, де Славута легенди снує,
Щоби серце твоє, одчайдушно левине
Краплю сили хлюпнуло у серце моє.

Сповнююсь гордістю за таке чудове своє місто і відчуттям українського братерства по лінії Схід-Захід.

Увечері гортаю френд-ленту, і бачу в ній цілком протилежну характеристику Західної України від шановного френда Адольфича (цікава також і дискусія в темі).

Тепер сиджу та й думаю: наскільки усе ж залежною від сприйняття конкретної людини є уся оця так звана об'єктивна реальність