![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
lychakivskyСнився мені Архімед. Він сидів на землі і креслив по ній патичком. Потім повернувся до мене й сказав, якось насмішкувато і не по-дорослому:
- Точка опори - у власному серці: безмежна зневага до челяді лукавого.
- Але ж вони тебе таки вбили! - сказав я, щоб трошки збити із нього оту променисту насмішкуватість.
- Хех. І все він бачив, все він знає... А може, я й не пропав зовсім? А так собі... На підвищення пішов...
- Навіщо ж тоді помирати?
- Бо мертві сорому не ймуть. - продовжував жартувати Архімед. По хвилі мовчання, махнув рукою:
- Ну все, вітання передавай... Бачиш, маю роботу.
- Точка опори - у власному серці: безмежна зневага до челяді лукавого.
- Але ж вони тебе таки вбили! - сказав я, щоб трошки збити із нього оту променисту насмішкуватість.
- Хех. І все він бачив, все він знає... А може, я й не пропав зовсім? А так собі... На підвищення пішов...
- Навіщо ж тоді помирати?
- Бо мертві сорому не ймуть. - продовжував жартувати Архімед. По хвилі мовчання, махнув рукою:
- Ну все, вітання передавай... Бачиш, маю роботу.